повзати — I (пересуватися, припадаючи до поверхні тілом і перебираючи кінцівками), лазити, плазувати; пластувати (на животі) Пор. повзти I II ▶ див. принижуватися, рухатися … Словник синонімів української мови
повзати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
колінкувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Повзати на колінах (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
повзання — я, с. Дія за знач. повзати … Український тлумачний словник
повзаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до повзати … Український тлумачний словник
поповзати — аю, аєш, док. Повзати якийсь час … Український тлумачний словник
пролазити — а/жу, а/зиш і проліза/ти, а/ю, а/єш, недок., пролі/зти, зу, зеш, док. 1) Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди небудь крізь вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
проповзати — I проповз ати а/ю, а/єш і рідко пропо/взувати, ую, уєш, недок., проповзти/, зу/, зе/ш, док. 1) Переміщатися повзком де небудь, поверхнею чогось і т. ін. (про комах, плазунів). || перен. Повільно рухатися де небудь, переміщатися через щось і т. ін … Український тлумачний словник
розгулювати — юю, юєш, недок., розгуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь якому напрямку, не … Український тлумачний словник
розповзатися — I розповз атися а/ється, недок., розповзти/ся, зе/ться, док. 1) Відповзати в різні боки (про кількох чи багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. || Повільно розходитися, роз їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом. || Повільно… … Український тлумачний словник
